План заходів по протидії булінгу

Нормативно-правова документація щодо протидії булінгу

Закон України ''Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)'' (18.12.2018 №2657-VIII)

Наказ Міністерства освіти і науки України від 26.02.2020 № 293 ''Про затвердження плану заходів,спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти''

Лист Міністерства освіти і науки України від 14.08.2020 № 1/9-436 ''Про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження і протидії булінгу (цькуванню)

Лист Міністерства освіти і науки України від 11.02.2020 № 1/9-80 ''Про затвердження наказу МОН України від 28.12.2019 року № 1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти''

Наказ МОН "ДЕЯКІ ПИТАННЯ РЕАГУВАННЯ НА ВИПАДКИ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ) ТА ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ ВИХОВНОГО ВПЛИВУ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ"

 Булінг.   Як йому запобігти?

“Булінг” – це агресивна поведінка, що зазвичай повторюється. Вона має за мету завдати шкоду, викликати страх або тривогу, або ж створити негативне середовище у школі для іншої особи.

Наслідки булінгу виходять далеко за межі школи і шкільного двору. Якщо ви мати/батько чи опікун, дізнайтеся, на що ви повинні звертати увагу, що ви можете зробити, і куди ви можете звернутися за допомогою. 

Чи це булінг, якщо моій дитині не завдано фізичного болю?

Булінг може виявлятися у багатьох формах. Він може бути:

• фізичним – завдання ударів, штовхання, пошкодження або крадіжка власності

• словесним – обзивання, глузування або висловлювання, якими ображається стать, раса або сексуальна орієнтація

• соціальним – виключення інших із групи чи розповсюдження пліток або чуток

• в письмовій формі – написання записок або знаків, що є болючими чи образливими

• електронним (загальновідомий як кібербулінг) – розповсюдження чуток та образливих коментарів з використанням електронної пошти, мобільних телефонів (наприклад, надсилання СМС) і сайтів соціальних мереж.

Булінг є неприпустимим незалежно від того в якій формі він виявляється.

Якщо дитина стала свідком булінгу в закладі освіти, передусім вона може розказати про це батькам, вчителю, психологу або безпосередньо директору. Окрім цього, дитина може звернутись на гарячу лінію ГО "Ла Страда - Україна" з протидії насильству в сім'ї або із захисту прав дітей; до соціальної служби з питань сім'ї, дітей та молоді; Національної поліції України; Центру надання безоплатної правової допомоги. Якщо педагог або інший працівник закладу освіти став свідком булінгу, то він має повідомити керівника закладу незалежно від того, чи поскаржилась йому жертва булінгу чи ні. Після отримання звернення дитини, відповідна особа або орган інформує керівника закладу освіти у письмовій формі про випадок булінгу.

Керівник закладу розглядає таке звернення та з'ясовує усі обставини булінгу. Надалі він скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу та окреслює подальші дії. Якщо комісія визначала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то очільник закладу зобов'язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.До складу такої комісії можуть входити педагоги, психолог, соціальний педагог, батьки постраждалого та "булера", керівник закладу та інші заінтересовані особи. У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутися до органів Національної поліції України. Але за будь-якого рішення комісії керівник закладу забезпечує психологічну підтримку усім учасникам випадку. 

Профілактика Булінгу у шкільному середовищі

ПЛАН
заходів із протидії булінгу та будь-яким іншим проявам насильства в школі
на 2021/2022 навчальний рік